Адвокати Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» успішно забезпечили розгляд позову про відшкодування завданої шкоди внаслідок пошкодження майна, яке було вилучено Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідуваня
Арешт майна в рамках кримінальних проваджень є «сумною» практикою в сучасних реаліях.
Часто, незалежно від того, чи має відношення майно до події злочину, чи не має, таке майно арештовується, а далі потрібні довгі місяці для того, щоб скасувати арешт та повернути його власнику.
До Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» звернувся власник транспортного засобу, арештованого у рамках кримінального провадження, що розслідується Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.
Історія проста: у рамках кримінального провадження було вилучено та арештовано транспортний засіб, після чого його було поміщено на майданчик тимчасового зберігання. Транспортний засіб клієнту не повертали, посилаючись на те, що він є речовим доказом.
Детально вивчивши матеріали справи, адвокатами нашого Адвокатського об’єднання було з’ясовано наступне.
Дійсно, постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженню №62021000000000XXX від XX.XX.2021 року.
У травні 2021 року майно клієнта (транспортний засіб) старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було передано молодшому інспектору ЦЗ №1 для його зберігання та доставки за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20Б.
Надалі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2021 року накладено арешт на транспортний засіб клієнта шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним, а також на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від такого транспортного засобу.
Проаналізувавши матеріали кримінального провадження та встановивши, що арештований транспортний засіб не має відношення до предмета кримінального правопорушення та події злочину, було прийнято рішення про ініціювання перед судом питання про скасування арешту зазначеного транспортного засобу.
У вересні 2022 року ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва у справі №760/33XX/21 скасовано арешт, накладений на транспортний засіб клієнта, ключі від цього транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії XX 6372XX.
Утім, у листопаді 2022 року під час отримання (повернення) нашому клієнту транспортного засобу з майданчика тимчасового зберігання було виявлено пошкодження такого транспортного засобу.
При виявлені пошкоджень транспортного засобу наш клієнт негайно провів його огляд на території майданчика тимчасового зберігання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20Б. Для проведення огляду транспортного засобу також був викликаний експерт, який за допомогою застосуванням фото- та відеофіксації в присутності працівників департаменту патрульної поліції зафіксував пошкодження транспортного засобу клієнта.
Будемо відверті, клієнт довго розмірковував над тим, чи пред’являти позов до держави в особі різних правоохоронних органів, бо поширеною є думка, що з державою краще не воювати з огляду на те, що буде гірше.
Дійсно, за результатами проведеного аналізу судової практики адвокати Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» зрозуміли, що прогнози для клієнта у категорії справ про відшкодування шкоди, завданої діями правоохоронних органів, є не зовсім втішними. Справа в тому, що було виявлено не так багато позитивних рішень, винесених на користь заявників – власників майна, яким була заподіяна шкода внаслідок дій правоохоронних органів.
Утім, після довгих роздумів та проведених консультацій клієнт прийняв рішення звернутися до суду для захисту своїх прав і просити суд відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду.
Так, при підготовці позову виник ряд складних питань, серед яких: визначення кола відповідачів, підсудності справи, фіксування розміру завданої шкоди та інше.
Окремо хочемо зупинитися на питанні підсудності даної справи, оскільки це питання було предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим ч. 6 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Утім, відповідачі по справі вважали інакше та наполягали, що компетентним судом для розгляду даної справи має бути Печерський районний суд м. Києва, з огляду на місцезнаходження більшості відповідачів.
Колегія суддів Київського апеляційного суду (суддя-доповідач – Шкоріна О.І., судді-учасники колегії: Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.) уважно дослідила всіх сторін та вказала на те, що клієнт у своєму позові визначив місце, де йому було завдано шкоди, а також зазначив взаємозв`язок між обставинами, з якими він пов`язує заподіяння такої шкоди, а саме: м. Київ, Дніпровський район, вул. Гната Хоткевича, 20Б.
Наступним складним елементом судової стратегії було доведення причинно-наслідкового зв’язку завдання шкоди майну клієнта.
Розгляд справи по суті здійснювався Дніпровським районним судом м. Києва.
Дивна річ. Усі відповідачі по справі, серед яких: Державне бюро розслідувань, Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної поліції у місті Києві, Державне казначейство, стверджували, що вони є неналежними відповідачами і в їх діях немає жодної вини, у той час, як позивач просто зловживає своїми правами, пред’явивши позов до суду, бо жодної шкоди йому не було завдано.
Ми не будемо акцентувати увагу на всіх тонкощах розгляду справи.
Утім, хочемо зазначити, що правова позиція команди адвокатів позивача була побудована на тому, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Для застосування зазначеної норми важливим було встановити факти неналежного зберігання речового доказу (транспортного засобу клієнта), що був вилучений у рамках кримінального провадження.
У цьому контексті важливим є положення ч. ч. 2, 4 ст. 100 КПК України, якими визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
У разі втрати чи знищення стороною провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.
У п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року №1104, передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.
Суд ретельно дослідив докази, які, на нашу думку, підтверджують причинно-наслідковий зв’язок та неналежне виконання відповідачами обов’язків щодо збереження речового доказу, а також докази, які підтверджують реальні суми шкоди, завданої нашому клієнту.
Відтак, судом було задоволено цивільний позов, пред’явлений адвокатами Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк», та стягнуто з Державного бюджету України на користь клієнта грошові кошти на загальну суму у розмірі 792 272, 00 грн. (сімсот дев’яносто дві тисячі двісті сімдесят дві гривні 00 копійок).
Процесуальне керівництво справою здійснював Керуючий партнер, адвокат Юрій Бауман.