fbpx

Перерахунок плати за комунальні послуги: як захистити порушені права споживача


          Напередодні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про «підтримку українців» у питанні зниження тарифів на електроенергію з 1 жовтня 2021 року. «Дійсно, відбувається зростання зарплат і доходів населення, але ми розуміємо, що вкрай важливо зараз підтримати людей», - пояснив Шмигаль рішення про часткове зниження тарифів.

          При цьому, урядовці зовсім не активно у засобах масової інформації говорять про інші тарифи, а саме - на опалення на гарячу воду, які зростуть на третину цього року. А зі збільшенням вартості комунальних послуг, цілком логічно у більшості українців виникає питання і щодо якості їх надання. Окрім цього, ЗМІ постійно рясніють заголовками про відключення опалення саме у найбільш незручні моменти та у важливих об’єктах (наприклад, у дитячих садочках взимку). Додамо сюди і часту невідповідність показників у платіжці цифрам на лічильнику - і «картинка» вражень, як то кажуть, складена.

          При всьому цьому споживачі, з огляду на перспективу затяжної бюрократичної адміністративної процедури та судової тяганини, обирають просто махнути рукою та віддати чесно зароблені кошти за «комуналку».

          Чи часто люди звертаються по юридичну допомогу через завищені суми у платіжках? - Так часто. Найбільш дієвим способом захисту своїх прав у такому випадку є вимога про перерахунок розміру плати за комунальні послуги.

         Чинним законодавством у сфері надання житлово-комунальних послуг встановлено випадки, коли споживач вправі вимагати від виконавця послуг здійснити перерахунок розміру плати за комунальні послуги, а останній зобов’язаний такі вимоги розглянути і провести відповідний перерахунок.

          До таких випадків відносяться (ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон «Про ЖКП»), п. 32 Постанови КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 та інші):

  • ненадання послуги;
  • надання послуги не в повному обсязі;
  • надання послуги несвоєчасно;
  • надання послуги неналежної якості.

          Так, наприклад, Ви можете вимагати перерахунку вартості наданих комунальних послуг у разі, коли нараховані суми суперечать показанням приладів обліку, а у разі їх відсутності - відомостям про площу приміщення; кількість осіб, які у ньому проживають тощо.

          Судова практика тільки підтверджує поширеність помилок у нарахуванні плати. Так, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №756/14373/19 встановлено, що для нарахувань за послугу з централізованого опалення квартири відповідач КП «Київтеплоенерго» використовує показник опалювальної площі цієї квартири 75,2 кв. м., в той час, коли опалювальна площа цієї квартири становить 71,96 кв. м. Або інший випадок в цьому ж рішенні суду, де «домалювали» вже 6 з лишнім «квадратів»: здійснюючи нарахування за послугу з централізованого опалення квартири, КП «Київтеплоенерго» використовує показник опалювальної площі цієї квартири 116,62 кв. , в той час, коли опалювальна площа цієї квартири становить 110,22 кв. м.

           Встановивши такі обставини, суд задовольнив вимоги споживачів послуг та зобов’язав КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок належних для сплати сум за централізоване опалення.

            Якщо ви вважаєте, що послуги надаються із вищевказаними порушеннями, необхідно чітко розуміти алгоритм дій, щоб в подальшому забезпечити захист свого права у суді.

  1. Статтею 27 Закону «Про ЖКП» встановлено право споживача викликати виконавця комунальних послуг (його представника)/управителя для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги, або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
  2. Виконавець комунальної послуги або управитель зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
  3. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, або надання не в повному обсязі, або неналежної якості комунальної послуги, або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
  4. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
  5. Виконавець комунальної послуги або управитель протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк, претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

          Треба зазначити, що існує також порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг, встановлений Постановою від 21 липня 2005 року №630, який відрізняється від встановленого Законом «Про ЖКП». Такі колізії у законодавстві вимагають уваги з боку законодавця та негайного усунення. Але порядок, визначений Законом «Про ЖКП», все ж таки, в силу вищості закону в ієрархії нормативних актів, є пріоритетним як для споживача послуг, так і для виконавців.

          Звертаємо увагу споживачів на те, що претензійний порядок є обов’язковою умовою для подальшого захисту своїх прав у суді, а отримані в ході його здійснення документи є доказовою базою позовних вимог.

          Важливим є і правильний вибір споживачем способу судового захисту своїх порушених прав при зверненні до суду зі скаргою на рішення чи дії виконавця житлово-комунальних послуг. Адже чинним законодавством не передбачено такого способу захисту, як оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими): Постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №462/5889/16-ц.

          Не задовольняють національні суди і вимоги позивачів про визнання неправомірними дій відповідачів з нарахування плати за централізоване опалення; про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги тощо (Постанова Київського апеляційного суду від 16.02.2021 у справі №753/8900/20).

          Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи і сюди. У березні 2020 року, після початку пандемії, багато людей зіштовхнулась із проблемою сплати рахунків за комунальні послуги через звільнення з роботи, переведення на нижчеоплачувані посади або призупинення діяльності та значними витратами на лікування хвороби.

          Для мінімізації грошових та майнових втрат українців Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19».  Статтею 2 Прикінцевих положень цього Закону встановлено заборону на період дії карантину або обмежувальних заходів та протягом 30 днів з дня його відміни нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

          Разом з тим, виконавці послуг звертаються до судів із вимогою про стягнення з боржників інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

          Справді, Велика Палата Верховного Суду (постанови від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц) вказані нарахування відносить до міри відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.

          Тобто, Суд дійшов до висновку, що вказані нарахування не є штрафами та пенею в розумінні цивільного законодавства. Такої позиції у питанні нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних при наявності заборгованості за комунальні послуги в більшості і дотримуються суди.

            Але існує і протилежна судова практика, яка у випадку саме несплати комунальних послуг включає інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних у склад відміни нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), а саме: 1) постанова Київського апеляційного суду від 21.07.2021 у справі №752/24896/20; 2) рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02.08.2021 у справі №646/2066/21.

           В цілому, боротьба з недобросовісними виконавцями комунальних послуг можлива, але для досягнення ефективності цієї боротьби потрібні неабиякі зусилля та час. Обрання належного способу захисту вимагає від позивача аналізу великого об’єму нормативного матеріалу, судової практики Верховного Суду та апеляційних судів. Тож радимо у таких випадках звертатися до професійних представників - адвокатів, які мають значний досвід у вирішенні подібного роду справ.

Олександр Шокало

юрист Адвокатського об'єднання "Бауман Кондратюк"

10.09.2021