Звільнення без вироку: юридичні межі та судова практика у справах публічних службовців

Автор: Юрій Бауман, Адвокат, Голова Комітету НААУ з питань адміністративного права та процесу

1. Червона риска
2. Дві площини
3. Принцип під загрозою
4. Лекції зі Страсбурга
5. Підводні камені
6. Післямова
7. Питання-відповіді

Публічного службовця підозрюють у правопорушенні — суспільство вимагає реакції. Але чи можна звільнити його до вироку суду? Де межа між очищенням влади і правом на захист? Останнє питання стосується довіри до держави, а не лише юридичної процедури.

Червона риска

Публічний службовець, наділений владними повноваженнями, несе не лише політичну чи моральну відповідальність, а й юридичну — зокрема, дисциплінарну. Відповідні положення містяться у Законі «Про державну службу», інших спеціальних актах, наприклад, у Законі «Про Національну поліцію».

Дисциплінарним проступком є не будь-яка помилка, а винна протиправна дія або бездіяльність. Це може бути порушення присяги, службової дисципліни, норм професійної етики, неналежне виконання або ігнорування посадових обов’язків, а також дії чи поведінка, які дискредитують орган державної влади або завдають шкоди репутації служби. Важливо, що це самостійна юридична категорія. І наявність дисциплінарного проступку не залежить від того, чи є в діях ознаки кримінального правопорушення.

Законодавство передбачає кілька видів дисциплінарних стягнень: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність, а також крайній захід — звільнення. Вибір залежить від характеру і тяжкості проступку, наявності повторності, а також попередньої поведінки службовця.

Обов’язковим етапом дисциплінарного провадження є службове розслідування. Його мета — не лише формально підтвердити факт порушення, а й з’ясувати всі обставини справи. Результати службового розслідування мають бути зафіксовані у висновку, який стане основою для подальших рішень. Формальний, поверховий або неповний характер розслідування буде підставою для скасування накладеного стягнення в судовому порядку.

Дві площини

Паралельно із дисциплінарним стосовно службовця може розвиватися і кримінальне провадження. Обидва процеси мають різну правову природу, підстави й наслідки, і закон прямо розмежовує їх. Наприклад, ст. 77 Закону «Про Національну поліцію» передбачає окремі підстави для звільнення: як дисциплінарне стягнення, так і у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду. Сам факт наявності кримінального провадження не є автоматичною підставою для звільнення — таке рішення можливе лише за наявності встановленого дисциплінарного проступку.

Верховний Суд послідовно підтримує таке розмежування (напр., постанови від 28.02.2020 у справах № 825/1398/17 та № 818/1274/17; від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19; від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20; від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18; від 06.03.2020 у справі № 804/1758/18; від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а; від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а; від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21). Службова комісія має самостійно дослідити факти та вирішити питання наявності складу проступку.

Принцип під загрозою

Презумпція невинуватості, гарантована ст. 62 Конституції України і ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поширюється і на дисциплінарні органи. ЄСПЛ наголошує: формулювання в дисциплінарних актах не повинні звучати так, ніби людину вже визнано винною (Allen v. the United Kingdom; Allende de Ribemont v. France). Навіть натяк у рішенні або публічних заявах може становити порушення.

Тому якщо у висновку службового розслідування стверджується, що особа «отримала неправомірну вигоду» до вироку суду, це прямий шлях до визнання звільнення незаконним через порушення презумпції невинуватості.

Лекції зі Страсбурга

Практика ЄСПЛ встановлює стандарти справедливого розгляду у дисциплінарних справах публічних службовців (ст. 6 Конвенції). «Цивільний» аспект статті застосовується, коли спір впливає на право працювати (Vilho Eskelinen and Others v. Finland). Суд розмежовує кримінально-правову оцінку та оцінку поведінки з погляду етики публічної служби (X. v. Austria; C. v. the United Kingdom; Ringvold v. Norway).

Вимога правової визначеності така ж важлива: підстави для дисциплінарної відповідальності мають бути передбачуваними (Oleksandr Volkov v. Ukraine). Навіть якщо провадження не є кримінальним, воно повинно відповідати базовим стандартам справедливості: обґрунтоване повідомлення, право на захист, докази, мотивоване рішення (Denisov v. Ukraine).

Підводні камені

Типові помилки, що призводять до скасування звільнення: поспішність, формальне розслідування, змішування понять, покладання на публічний резонанс, нечіткі підстави. Критичні питання:

• Коли починати службове розслідування: внесення до ЄРДР vs повідомлення про підозру?
• Чи не підміняють дисциплінарний проступок корупційним правопорушенням, для якого потрібне судове рішення (п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону «Про Національну поліцію»; постанова ВС від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17)?
• Чи належно зафіксовано порушення конкретних положень посадової інструкції?
• Чи дотримано процесуальних гарантій: право бути вислуханим, подати докази, отримати мотивоване рішення?

Конституційний Суд України (справа № 1-15/99, рішення № 9-рп/99) зазначав, що стадія притягнення до кримінальної відповідальності починається з пред’явлення обвинувачення (вручення обвинувального акту). На практиці ж затримання або повідомлення про підозру нерідко безпідставно стають тригером дисциплінарних процедур.

Післямова

Висновок. Звільнення публічного службовця до вироку суду допустиме лише за чітко доведеного дисциплінарного проступку і повного дотримання процедури. Дисциплінарне провадження автономне, не підміняє кримінальне та має поважати презумпцію невинуватості. Формулювання, докази та процесуальні гарантії — ключ до законності рішення.

Якщо ви зіштовхнулися з подібною ситуацією — наша команда допоможе оцінити законність рішень і відновити ваше право на службу.

Опубліковано: 11 червня 2025

Наведений текст розміщено первісно на сайті Yur-Gazeta за вказаною URL-адресою – https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/zvilnennya-bez-viroku-yuridichni-mezhi-ta-sudova-praktika-u-spravah-publichnih-sluzhbovciv.html

Питання-відповіді (адміністративне та кримінальне право)

Коли правомірне звільнення до вироку? Коли службове розслідування встановило склад дисциплінарного проступку, а покарання співмірне.

Чи може резонанс у ЗМІ бути підставою? Ні. Потрібні факти і належні докази у межах дисциплінарного провадження.

Як уникнути порушення презумпції невинуватості? Уникайте кримінальних формулювань у дисциплінарних актах; описуйте поведінку через стандарти служби.

Яку роль відіграє адвокат? Перевіряє процедуру, докази і формулювання, готує правову позицію з посиланням на практику ВС та ЄСПЛ.

Потрібна оцінка вашої ситуації? Залиште запит через форму зворотного зв’язку на сайті — ми відповімо та запропонуємо стратегію захисту.

Відкрити форму звернення →

Цей матеріал має загальноінформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для порад у конкретній справі звертайтеся індивідуально.

Сообщение Звільнення без вироку: юридичні межі та судова практика у справах публічних службовців появились сначала на Law firm Bauman Kondratyuk.