Податковий тиск чи справедливе стягнення?
Як платник податків переміг податкову: Розбір гучної справи, помилки фіскалів та вирішальна роль експертизи
Нещодавня судова справа за участю відомого українського санаторію та Головного Управління ДПС у Львівській області стала предметом жвавого обговорення. Початково ситуація виглядала загрозливо для підприємства: Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про стягнення з клієнта податкового боргу на вражаючу суму – 14 591 363,30 грн.
Це рішення, безперечно, стало б важким ударом для будь-якого суб’єкта господарювання, потенційно ставлячи під загрозу його фінансову стабільність та подальшу діяльність.
Однак, історія отримала несподіваний поворот у Восьмому апеляційному адміністративному суді.
Суд апеляційної інстанції повністю відмовив у задоволенні позову ГУ ДПС у Львівській області.
Ця перемога є знаковою не лише для платника податків. Вона демонструє, що платники податків, озброївшись кваліфікованою юридичною допомогою та вагомими доказами, можуть успішно захищати свої права навіть у протистоянні з потужним державним фіскальним органом.
Успіх у цій справі ґрунтувався на виявленні низки суттєвих помилок, допущених податковим органом, як процедурного, так і матеріального характеру.
Вирішальну роль у встановленні об’єктивної істини відіграла судово-економічна експертиза, призначена судом за заявою платника податків.
Анатомiя претензій: за що податкова нарахувала майже 15 мільйонів?
Перш ніж аналізувати причини перемоги, важливо зрозуміти суть претензій податкового органу.
Головне управління ДПС у Львівській області стверджувало, що за результатами фінансово-господарської діяльності у нашого клієнта утворився податковий борг на загальну суму 14 591 363,30 грн.
Ця сума, за твердженням податківців, виникла через несплату узгоджених грошових зобов’язань за період з 31 січня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.
Вже на цьому етапі уважний аналіз структури боргу викликає певні питання. Зокрема, значна сума пені, нарахована за податком на нерухоме майно (понад 828 тис. грн), одразу привертає увагу, особливо враховуючи, що період, за який виник борг, значною мірою збігався з дією карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19.
Як відомо, на цей час законодавством були передбачені певні пільги та мораторії, зокрема щодо нарахування пені.
Цей аспект став одним із ключових у захисті інтересів платника податків.
Аргументи команди юридичних радників “карантинний” щит чи незаконне нарахування пені під час мораторію
Одним із центральних аргументів захисту стало твердження про незаконність нарахування пені за період з 1 березня 2020 року. Як команда юридичних радників, ми посилалися на спеціальні норми Податкового кодексу України, запроваджені на період боротьби з коронавірусною хворобою.
Зокрема, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України чітко встановлював, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Карантин, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, неодноразово продовжувався і був офіційно скасований лише з 30 червня 2023 року Постановою КМУ №651 від 27 червня 2023 року.
Таким чином, нарахування податковим органом пені за несплату податку на нерухоме майно у сумі 828 683,79 грн та пені за несвоєчасну сплату земельного податку у сумі 1 847,42 грн за період, що підпадав під дію цього мораторію, було прямим порушенням спеціальних норм Податкового кодексу.
Це була не просто технічна помилка, а суттєве порушення прав платника податків, яке ставило під сумнів законність значної частини фінансових претензій.
«Поспішний» позов фіскалів
Другим важливим аспектом захисту стало вказування на порушення податковим органом встановленої процедури стягнення податкового боргу.
Юридичні радники платника податків стверджували, що ГУ ДПС у Львівській області передчасно звернулося до суду з позовом про стягнення всієї суми боргу, не дотримавшись обов’язкової досудової процедури – направлення платнику податків належним чином оформлених податкових вимог на кожну конкретну суму боргу за кожним видом податку.
Стаття 59 Податкового кодексу України та деталізуючий її Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (затверджений наказом Мінфіну №610) передбачають, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган зобов’язаний надіслати (вручити) йому податкову вимогу.
Така вимога повинна містити конкретні відомості про факт виникнення боргу, його розмір, право податкової застави та інші суттєві деталі.
Це не формальність, а важливий елемент правової процедури, який забезпечує інформування платника та надає йому можливість або сплатити борг, або оскаржити його до звернення фіскального органу до суду.
В апеляційній скарзі зазначалося, що податковий орган не надіслав нашому клієнту окремих податкових вимог на суми боргу з ПДВ (1 293 409,00 грн), податку на нерухоме майно (7 044 241,43 грн), орендної плати (1 342 271,61 грн) та земельного податку (4 911 441,26 грн).
Була лише одна податкова вимога на значно меншу суму – 514 322,50 грн, яка, як згодом підтвердила експертиза, була підприємством сплачена. Відсутність належних податкових вимог на основні суми спору робила звернення податкової до суду передчасним та процедурно необґрунтованим.
Судова практика, зокрема Верховного Суду, неодноразово наголошувала на необхідності суворого дотримання контролюючими органами встановлених законом процедур.
Поєднання цих двох факторів – незаконного нарахування пені (помилка по суті) та недотримання процедури пред’явлення вимог (процедурна помилка) – створювало комплексну та міцну основу для захисту. Це свідчило не про поодиноку неточність, а про можливі системні недоліки в підході податкового органу до цієї конкретної справи.
Експертиза в дії
Ключовим моментом у розгляді справи в апеляційній інстанції стало призначення судово-економічної експертизи. Як зазначено у запиті користувача, “У справі за заявою платника податків у суді апеляційної інстанції була призначена експертиза”. Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
Це рішення суду дозволило отримати незалежну та об’єктивну оцінку фінансових документів та розрахунків, що лягли в основу претензій податкового органу.
Висновки комісійної судово-економічної експертизи від 15 квітня 2025 року № 792/24-22 виявилися надзвичайно важливими для справи і значною мірою підтвердили аргументи апелянта:
Експерти не лише проаналізували розрахунки, а й звернули увагу на якість та повноту наданих податковим органом документів.
Було зазначено про розбіжності між даними довідки про наявність заборгованості та даними інтегрованих карток платника, а також про надзвичайно низьку якість копій деяких документів, що ускладнювало їх аналіз.
Це свідчить про можливі недоліки у веденні документації та підготовці справи з боку податкового органу.
Показовим є той факт, що експертиза підтвердила відсутність у матеріалах справи податкових вимог на основні спірні суми. Була надана лише вимога на 514 322,50 грн, яка, як виявилося, була сплачена клієнтом. Це прямо підтвердило аргумент апелянта про передчасність позову.
Більше того, експерти зафіксували, що саме Головне управління ДПС у Львівській області своїм рішенням від 31 серпня 2023 року (тобто вже після рішення суду першої інстанції, але до завершення експертизи) сторнувало (вилучило) помилково нараховану суму пені з податку на нерухоме майно у розмірі 1 602 347,62 грн.
Це фактично було визнанням власної помилки податковим органом щодо значної частини претензій ще до остаточного судового вердикту в апеляції, що суттєво послабило його позицію.
Таким чином, висновок судово-економічної експертизи став тим незалежним арбітром, який допоміг суду об’єктивно оцінити обґрунтованість вимог податкової служби. Він не лише підтвердив незаконність нарахування пені, а й виявив серйозні проблеми з документальним підтвердженням значних сум основного боргу, заявленого фіскальним органом.
Уроки для фіскалів та платників податків
Перемога адвокатів та клієнта в апеляційному суді стала можливою завдяки виявленню низки грубих помилок, допущених Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Ці помилки можна згрупувати за кількома напрямками:
Ігнорування “Карантинного” мораторію
Найбільш очевидною помилкою стало нарахування пені за період дії прямої законодавчої заборони, встановленої пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Це свідчить або про недостатнє знання актуальних норм податкового законодавства, або про свідоме їх ігнорування, що є неприпустимим для органу державної влади.
Недотримання процедури податкових вимог
Порушення статті 59 ПК України щодо обов’язкового направлення податкових вимог перед зверненням до суду є серйозною процедурною помилкою.
Як зазначалося, податкова вимога – це не формальність, а важливий інструмент захисту прав платника податків, що забезпечує йому можливість своєчасно відреагувати на претензії. Судова практика, зокрема позиції Верховного Суду, послідовно вказує на необхідність неухильного дотримання контролюючими органами всіх процедурних вимог.
Слабкість доказової бази та внутрішні неузгодженості.
Податкові спори часто включають складні розрахунки. Експерти здатні ретельно перевірити кожен аспект цих розрахунків, виявити помилки, неточності або необґрунтовані нарахування.
У цій справі саме експертиза підтвердила безпідставність нарахування значних сум пені та не змогла підтвердити обґрунтованість частини основного боргу через дефекти у документах податкової.
Як показав цей кейс, експертиза може виявити не лише помилки в розрахунках, але й недоліки в документальному забезпеченні претензій податкового органу. Невідповідності, відсутність первинних документів, низька якість копій – все це може бути зафіксовано експертом і стати вагомим аргументом на користь платника податків.
Цікаво, що експерти також звернули увагу на відсутність у матеріалах справи податкових вимог на основні спірні суми, що підтвердило процедурні порушення з боку ДПС.
Це демонструє, що сфера дослідження експерта-економіста може охоплювати і перевірку наявності ключових документів, що підтверджують фінансові вимоги.
Висновок експерта є офіційним документом та вагомим доказом у суді. Він може суттєво підсилити правову позицію платника податків, надаючи об’єктивне підтвердження його аргументам.
Податкові органи мають значні адміністративні та інформаційні ресурси. Призначення судово-економічної експертизи допомагає збалансувати сили сторін, надаючи платнику податків можливість залучити незалежних фахівців для захисту своїх інтересів.
Варто зазначити, що хоча у цій справі експертиза була призначена судом вже на стадії апеляційного розгляду, підприємства можуть розглядати можливість залучення експертів і на більш ранніх етапах – під час податкової перевірки або на стадії адміністративного оскарження рішень податкового органу.
Це може допомогти виявити та виправити помилки ще до передачі справи до суду, або ж сформувати міцнішу доказову базу для майбутнього судового процесу.
Знакова перемога платника податків, інтереси якого представляла представники підприємства Адвокатського об’єднання “Бауман Кондратюк”, у Восьмому апеляційному адміністративному суді над Головним управлінням ДПС у Львівській області є яскравим прикладом того, як принциповість, кваліфікований юридичний захист та об’єктивні докази можуть призвести до успішного захисту платників податків у складних податкових спорах.