fbpx

Захист доброго імені юридичної особи в Польщі


         Пандемія коронавірусу жодним чином не вплинула на рішення українців щодо відкриття бізнесу за кордоном, зокрема, у Польщі. У 2020 році кількість індивідуальних підприємців – громадян України, збільшилася на 22% – до 5916 осіб. Саме українці є найбільшою групою іноземців-підприємців, яка становить 25% від загальної кількості компаній, що належать іноземцям у Польщі. За інформацією посольства України в Польщі, на кінець 2020 року у Республіці Польща працювало 16,5 тис. компаній, в яких хоча б один зі співвласників або акціонер є громадянином України.

          Бізнес у Польщі зрозумілий та вигідний, а тому ці цифри не здаються якимись дивними.  Але варто знати, що відкриваючи новий ринок, або починаючи ведення бізнесу і цій країні, важливо зберегти добре ім'я, ділову репутацію компанії. Ризиків втратити добре ім'я надзвичайно багато: скарги до різних державних установ та організацій про незаконну діяльність компанії, публікації в мережі Internet та багато іншого.

         За таких обставин, питання щодо захисту доброго імені (ділової репутації) юридичних осіб у Польщі є актуальним і цікавим.

Відповідно до ст. ст. 23, 43 Цивільного кодексу Польщі (Kodeks cywilny – Ustawa z dnia 23 kwietnia 1964 r.) норми Кодексу про захист немайнових прав фізичної особи також застосовуються під час захисту прав юридичної особи. Зазначені положення поширюються на досить широке коло суб'єктів: приватних підприємців, юридичних осіб (товариство з обмеженою відповідальністю, організаційний підрозділ без правосуб'єктності, загальне товариство, товариство або товариство з обмеженою відповідальністю).

Найчастіше на  практиці  предметом  порушених  немайнових  прав  юридичної  особи  є  захист «dobrego imienia osoby prawnej» (доброго імені юридичної особи).

Поняття «добре ім'я юридичної особи» включає висловлювання, оціночні твердження та інформацію щодо юридичної особи (загальнодоступна інформація, пов'язана з діяльністю компанії, яка може впливати на думку про компанію).

             У цьому контексті цікавою є позиція Верховного Суду Польщі (Sad Najwyzszy). У своєму рішенні від 22 січня 2015 року (I CSK 16/14) Суд зазначив, що «добре ім'я юридичної особи пов'язане з думкою інших людей про неї через сферу її діяльності". При цьому потрібно враховувати і репутацію, що випливає з попередньої діяльності юридичної особи, навіть з моменту її створення.

Тут доцільно також звернути увагу на те, у який спосіб юридична особа може здійснити захист порушеного права (захист ділової репутації) внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Зокрема, положення ст. ст. 24 і 448 Цивільного кодексу (Kodeks cywilny – Ustawa z dnia 23 kwietnia 1964 r.) вказують на те, що, якщо в разі порушення «добра особистого» була завдана шкода, то постраждалий може вимагати її відшкодування на загальних підставах і вимагати фінансової компенсації за завдану шкоду (втрата довіри клієнтів), а також вимагати фінансової компенсації за заподіяну шкоду (Wyrok SN z dnia 17 marca 2006 r., I CSK 81/05).

Однак, якщо порушення вже було виявлено, особа, чиї права було порушено, може подати заяву про усунення наслідків таких порушень.

Окрім положень, варто мати на увазі, що законодавством Польщі розповсюдження неправдивої або такої інформації, що вводить в оману, про компанію чи іншого підприємця з метою отримання вигоди або шкоди розцінюється як акт недобросовісної конкуренції, і в такому випадку застосовуються положення Закону про боротьбу з недобросовісною конкуренцією (Ustawa z dnia 16 kwietnia 1993 r. o zwalczaniu nieuczciwej konkurenci) та санкції, передбачені цим Законом.

Розглянемо найбільш поширений вид порушення немайнових прав юридичної особи – розповсюдження недостовірної інформації про діяльність юридичної особи в мережі Internet.

В Україні та Польщі поширеною є ситуація, коли на Internet-форумах розповсюджуються оціночні твердження, у яких користувачі вдаються до критики діяльності компаній. Із цього приводу Апеляційний суд Катовіце (Sad Apelacyjny w Katowicach) наголошує, що публікація на Інтернет- форумі може бути піддана критиці, особливо якщо дописи мають відношення до репутації компанії та послуг, які вона надає (Wyrok SA w Katowicach z dnia 13 lutego 2014 (I ACa 1086/13, niepubl).

            Однак важливим є зміст допису. Для того щоб говорити про порушення особистих немайнових прав (захистити добре ім'я юридичної особи), зміст допису (публікації), розміщеного в мережі Internet, повинен мати твердження або факти.

 Як приклад – справа, у якій кредитор стверджував, що його бізнес-партнер є неблагонадійним боржником (wyrok Sadu Apelacyjnego w Krakowie z dnia 21 maja 2010 r., I ACa 430/10, LEX nr 677943). Суд, розглянувши справу, дійшов висновку, що розповсюдження такої інформації негативно впливає на добре ім'я юридичної особи.

Однак, якщо допис (публікація) має припущення, то досить важко буде довести факт порушення.

Важливо також розуміти, хто відповідатиме за розповсюдження недостовірної інформації, яка негативно впливає на добре ім'я юридичної особи. Із цього питання варто звернутися до позиції Верховного Суду (Sad Najwyzszy), який розглядав (sygn. akt I CSK 511/16) справу про розповсюдження недостовірної інформації.

             Суд дійшов висновку, що адміністратор веб-сторінки має довести, що йому не було відомо про дописи (інформацію, яку поширив користувач), однак, якщо встановлено, що він знав про таку інформацію, то адміністратора може бути притягнуто до відповідальності.

Кажучи про механізм захисту порушеного немайнового права (захист доброго імені юридичної особи), варто пам'ятати, що позов потрібно подавати до Sadu Okregowego (за місцем перебування відповідача, де було порушено немайнове право).

Зокрема, під час звернення до суду може виникнути певна проблема, яка полягає у тому, що позивач повинен зазначити ім'я та адресу відповідача. Ці дані не завжди є доступними для позивача, тому таку інформацію часто витребовують від провайдерів на підставі спеціальних законів (Ustawa z dnia 16 lipca 2004 r. Prawo telekomunikacyjne).

Із практичного погляду цікавою є фіксація фактів розповсюдження інформації, яка має негативний вплив на добре ім'я юридичної особи.

Для збору доказів, які підтверджують порушення особистих прав у мережі Internet, необхідною буде допомога нотаріуса. На практиці складається протокол огляду веб-сайту, у якому максимально повно й точно фіксується інформація, що може стосуватися предмета спору. Зафіксувавши певні факти, нотаріус засвідчує їх у такому протоколі. Тут варто звернути увагу на те, як формувалася судова практика з цього питання. Ще в далекому 2005 році у своєму рішенні суд (Wyrok Wojewódzki Sad Administracyjny w Bialymstoku z dnia 23 czerwca 2005 r. (sygn. akt II SAB/Bk 32/05)) зазначив, що належним чином засвідчені автентичні фотокопії документів, або завірені роздруківки електронної пошти – це копії документів, прирівняні за доказовою силою до оригіналів.

Інформація, яка розповсюджується в мережі Internet, має вирішальне значення для успішної роботи компанії, тому на це треба зважати.

Судова практика в Польщі щодо захисту доброго імені юридичної особи є усталеною, а суди досить швидко здійснюють розгляд цієї категорії справ.

Ми щиро віримо у те, що українському бізнесу не доведеться захищати добре ім'я своїх компаній, які працюють у Польщі. У будь-яких інших випадках завжди можна розраховувати на юридичний супровід Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк».

Юрій Бауман

Керуючий партнер "Адвокатського об’єднання" Бауман Кондратюк

 

09.08.2021