Проектом Закону № 6084 від 23.09.2021 р. пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 321-3 «Незаконні дії з документами, що стосуються проведення профілактичних щеплень».
Перше питання: чи доцільна така криміналізація?
Автори законопроекту стверджують, що наразі кримінальної відповідальності за підробку медичних документів щодо проведення профілактичного щеплення немає, але майже 50 винесених станом на сьогодні вироків свідчать про протилежне. Кримінальна відповідальність за такі дії передбачена. Підробка будь-якого офіційного документа, в тому числі сертифікату щеплення чи іншого медичного документа про проведення профілактичного щеплення, тягне кримінальну відповідність за статтею 358 КК (різними її частинами, часом з урахуванням інституту співучасті).
Друге, що викликає запитання, це «місце» розташування статті 321-3. Її пропонується розмістити у розділі ХІІІ «Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення». Отже, законодавець вважає, що цей злочин є злочином проти здоров’я населення.
Питання: чи посягає підробка сертифікату щеплення безпосередньо на здоров’я населення? Очевидно, що ні. Самі по собі незаконні дії з документами, що стосуються проведення профілактичних щеплень і, зокрема, їх підробка, безпосередньо не здатні заподіяти шкоду здоров’ю людини чи людей. При цьому, не слід забувати, що навіть реальна вакцинація, а отже і документ, що підтверджує її проведення, не убезпечує від можливого зараження. Іншими словами, підроблений сертифікат аж ніяк не свідчить про посягання на здоров’я інших людей, і навпаки, «справжній» сертифікат – не гарантує відсутність такого посягання. З огляду на зазначене, вибір «місця» статті 321-3 навряд чи є виправданим.
І, третє, не менш важливе. Автори законопроекту, апелюючи, звісно, до збереження найважливішої цінності – здоров’я людей, пропонують передбачити необґрунтовано суворі санкції. Зокрема, вища межа санкції частини 2 статті 3213 сягає двох років позбавлення, а частини 3 цієї ж статті – трьох років позбавлення волі. Постає запитання, чому за підроблення будь-яких інших, в тому числі, офіційних медичних документів, найбільш суворе покарання – обмеження волі, а за підроблення та інші незаконні дії з документами, що стосуються проведення профілактичних щеплень – аж до двох та трьох років позбавлення волі відповідно? При чому пропонуються всього дві альтернативи – штраф або позбавлення волі, жодних «проміжних» покарань не передбачається (як цього вимагає «традиція» побудови санкцій у КК України). Видається, що у такий спосіб неможливо забезпечити належну диференціацію покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, особи винного і обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Повертаючись до головного – потреби в посиленні кримінальної відповідальності за незаконні дії з документами, що стосуються проведення профілактичних щеплень, слід пригадати відому істину: не суворість покарання, а його невідворотність.
